- видублений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до видубити. || перен. Який огрубів під дією вітру, дощу, сонця та ін. (зазвичай про шкіру обличчя, рук і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
видублений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови